пятница, 6 января 2017 г.

Робота в школі – це окремий щирий світ,
В якому промінці – дитячі душі.
Хоч і несмілі , починають свій політ.
Та не затримаються в Храмі цім байдужі.

Не можна в школі працювати без душі.
Кожна дитина прагне щирої уваги.
Якщо її проблеми – не твої, чужі,
То і для себе не знайдеш ти рівноваги.

Робота в школі – це не праця, а життя,
Частинка повсякденного горіння,
Єдиний організм, десят сердець биття,
Те місце, де його міцне коріння.

Так хочеться, щоб стали розумніш,
Щоб самостійні, дружні діти стали.
Із воску – серце вчителя скоріш,
А треба, мабуть, щоб було зі сталі.

За вихованців – всі наші думки:
Про їх невдачі, успіхи і перемоги.
Й коли своє візьмуть стрімкі роки,
За їх шляхи не пропаде тривога.

І кожен день, немов мелодії акорд.
Вам важко – вчитель теж переживає.
Учня досягнення - це і його рекорд,
Себе частинку в кожному пізнає.

Мета одна: щоб спалахнув огонь,
Треба нести у собі іскру Прометея.
Дитячих відчуваючи тепло долонь,
Учителі працюють не за гроші – за ідею…

© Ігор Коваленко