Як Леонід Каденюк став єдиним космонавтом незалежної України: цікаві факти

Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 у невеличкому селі Клішківці, на Буковині у інтелігентній сім’ї. Обоє батьків Леоніда були вчителями. Та юний Каденюк не пішов слідами рідних, а обрав кар’єру військового.

Читайте також: Хто такий Сергій Корольов: біографія українського інженера, який відправив першу людину в космос

Після закінчення середньої школи, у 1967 році, він вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків.
Після закінчення училища, Леонід продовжив розвиватись у сфері авіації. Так, у 1977 році, він закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів та отримав диплом і кваліфікацію "льотчик-випробувач". А у 1989 рік він отримав диплом літакобудівного факультету Московського авіаційного інституту.
Загалом, за свою кар’єру пілота Каденюк здійснив політ на понад 50 типах та моделях літаків різного призначення.
Космонавт-випробувач
Ще у 1971 році Каденюк зумів пройти величезний конкурсний відбір та потрапити до загону радянських космонавтів-випробувачів. Він був серед 9 щасливчиків багаторазової космічної системи "Буран". Протягом двох місяців українець брав участь у відпрацьовуванні зниження та заходження на посадку космічного корабля "Буран".
У 1977-1979 роках Леонід Каденюк пройшов підготовку і отримав кваліфікацію космонавта-випробувача. Крім того, він здобув унікальні інженерні та льотні навики під час підготовки до космічних польотів. Зокрема, Леонід вивчив космічні кораблі "Союз", "Союз-ТМ", "Буран", орбітальної станції "Салют", частково орбітальний комплекс "Мир" і американський космічний корабель багаторазового використання Space Shuttle.

Читайте також: День космонавтики: 7 цікавих фактів про Україну і космос

У 1990–1992 роках Каденюк пройшов підготовку як командир транспортного корабля "Союз-ТМ".
Політ у Космос
У червні 1995 року Леоніда Каденюка відібрали у групу астронавтів Національного космічного агентства України. Тодішній президент України Леонід Кучма особисто говорив з чинним американським президентом Білом Клінтоном, домовляючись за політ українця.

Леонід Каденюк з міжнародною групою астронавтів
З того ж часу розпочалась підготовка до польоту у відкритий космос. Зокрема, Каденюк працював науковим співробітником відділу фітогормонології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного. Також він пройшов підготовку в NASA як спеціаліст з корисного навантаження.
Цей історичний для України день настав 19 листопада. Тоді перший (і до наших днів єдиний) космонавт незалежної України на кораблі NASA полетів у космос. Каденюк здійснив політ у складі американської команди на шатлі Columbia.

Каденюк працював у космосі як науковець-біолог

Леонід Каденюк розгорнув у космосі синьо-жовний прапор
Це був справжній прорив для України. Після цього наша країна по праву могла називатись "космічною державою".
У космосі Каденюк пробув до 5 грудня. У кожного з космонавтів екіпажу було своє завдання. Українець виконував роль науковця-біолога. Екіпаж проводив експерименти з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Космонавти мали з'ясувати як стан невагомості впливає на ріст та розвиток цих рослин.
Пізніше український космонавт пригадував, що найскладніше у Космосі було спати, адже у стані невагомості людина може заснути на стелі чи стіні. От українець спав на стіні – йому доводилось фіксувати свій спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями.

Саме завдяки Каденюкові український гімн прозвучав у відкритому космосі.

Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі, – розповів космонавт.

Пізніше, на одне з найпопулярніших питань журналістів "чи не було страшно", Каденюк лаконічно відповідав "було страшно цікаво".
"Крім позитивних вражень були й негативні від того, що я побачив – це надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, який окутує Землю на фоні чорного Космосу. Мене аж жах якийсь пройняв: невже в такому тоненькому прошарку існує життя... Там розумієш наскільки неправильно живе суспільство. Маю на увазі створення ядерної, хімічної зброї – все це засмічує нашу біосферу", – пізніше розповів астронавт.
Просвітницька робота
Після повернення на Землю Каденюк не перестав цікавитись космосом. У липні 1999-го він став позаштатним помічником президента Кучми з питань авіації і космонавтики. А у січні 2011 року став радником Прем’єр-міністра України з питань авіації і космонавтики.
Біографія Леоніда Каденюка: відео

Окрім того, Каденюк написав п’ять наукових праць, в 2017 році видав книгу під назвою "Місія – Космос". Також він проводив багато зустрічей з молоддю.

Опісля Леонід Каденюк пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію льотчик-випробувача та космонавта-випробувача. У 1985 році Леонід Костянтинович вирішив здобути другу вищу освіту і вступив до Московського авіаційного інституту, який закінчив у 1989 році за спеціальністю "інженер-механік".
https://maximum.fm/novini_t2

Опісля Леонід Каденюк пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію льотчик-випробувача та космонавта-випробувача. У 1985 році Леонід Костянтинович вирішив здобути другу вищу освіту і вступив до Московського авіаційного інституту, який закінчив у 1989 році за спеціальністю "інженер-механік".
https://maximum.fm/novini_t2

Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в сім'ї сільських вчителів. Стати космонавтом він хотів з самого дитинства. Зрештою, у той час про цю престижну професію мріяло чимало людей, адже юність Леоніда припала на період розвитку космічної сфери в СРСР, коли всі захоплювалися Юрієм Гагаріним.
Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Каденюк вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Там він здобув диплом льотчика-інженера.

https://maximum.fm/novini_t2

Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в сім'ї сільських вчителів. Стати космонавтом він хотів з самого дитинства. Зрештою, у той час про цю престижну професію мріяло чимало людей, адже юність Леоніда припала на період розвитку космічної сфери в СРСР, коли всі захоплювалися Юрієм Гагаріним.
Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Каденюк вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Там він здобув диплом льотчика-інж

https://maximum.fm/novini_t2

Леонід Каденюк несподівано пішов із життя 31 січня 2018 року. Він був першим і поки що єдиним космонавтом незалежної України. Згадуємо біографію Каденюка та його історичний політ у космос.
https://maximum.fm/novini_t2

Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в сім'ї сільських вчителів. Стати космонавтом він хотів з самого дитинства. Зрештою, у той час про цю престижну професію мріяло чимало людей, адже юність Леоніда припала на період розвитку космічної сфери в СРСР, коли всі захоплювалися Юрієм Гагаріним.
Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Каденюк вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Там він здобув диплом льотчика-інж

https://maximum.fm/novini_t2

Відомі фізики та математики Полтавщини

12 квітня - Всесвітній день авіації і космонавтики (Міжнародний день польоту людини в космос)

Це особливий день — день тріумфу науки і всіх тих, хто сьогодні трудиться в космічній галузі.

12 квітня
12 квітня весь світ відзначає День авіації і космонавтики — пам'ятну дату, присвячену першому польоту людини в космос. Це особливий день — день тріумфу науки і всіх тих, хто сьогодні трудиться в космічній галузі. Як свято — День космонавтики —  був встановлений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 квітня 1962 року, а міжнародний статус отримав у 1968 році на конференції Міжнародної авіаційної федерації. До речі, з 2011 року він має ще одну назву — Міжнародний день польоту людини в космос (International Day of Human Space Flight). Про що 7 квітня 2011 року на спеціальному пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята офіційна резолюція № A/RES/65/271, з нагоди 50-річчя першого кроку в справі освоєння космічного простору. Співавторами резолюції стали понад 60 держав. 12 квітня 1961 року громадянин Радянського Союзу старший лейтенант Ю. А. Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі , відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Політ, що тривав всього 108 хвилин, став потужним проривом в освоєнні космосу. Ім'я Юрія Гагаріна стало широко відомим в світі, а сам перший космонавт достроково отримав звання майора і звання Героя Радянського Союзу. Як відомо, перш ніж в космічний корабель сів чоловік, в політ були відправлені чотириногі друзі людини. В серпні 1960 року радянський космічний корабель «Восток» з собаками Білкою і Стрілкою на борту здійснив добовий політ з поверненням на Землю.

24 березня

Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Біля однієї третини населення світу інфіковано бактерією туберкульозу (ТБ). Хвороба розвивається лише у невеликої частки інфікованих людей. Підвищеного ризику розвитку туберкульозу піддаються люди з ослабленою імунною системою. Імовірність розвитку активного туберкульозу у людини з ВІЛ приблизно в 26-31 разів вище.

Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я в день, коли німецький мікробіолог Роберт Кох заявив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу.

У 1993 році ВООЗ об’явила туберкульоз національним лихом, а день 24 березня Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом і офіційно рекомендувала стратегію DOTS як нову стратегію боротьби з хворобою.

Основними принципами DOTS є:

Політична підтримка;

Діагностика методом мікроскопії;

Надійна поставка ліків;

Контроль за лікуванням;

Регулярна оцінка результатів.

DOTS – це стратегія проти епідемії туберкульозу, вона дозволяє виявляти і лікувати хворих, небезпечних для оточуючих.

Можна вилікувати 92-95% хворих туберкульозом.

Впровадження DOTS – це спасіння багатьох людей від смерті, хвороби і страждання, зумовленого ТБ. Принципі стратегії DOTS універсальні для всіх країн. Зараз вона успішно запроваджується у більш ніж 180 країнах світу.

В Україні, згідно з Указом Презедента України № 290 від 22 березня 2002 року, також встановлений Всеукраїнський день боротьби із захворюванням

на туберкульоз, який відзначається щорічно теж у 24 березня.

Одним із завдань, поставлених в рамках Цілей в галузі сталого розвитку на період до 2030 року, є ліквідація глобальної епідемії туберкульозу. «Стратегія по ліквідації туберкульозу», розроблена ВООЗ і схвалена Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я в 2014 році, закликає знизити рівні смертності від туберкульозу на 90% і захворюваності на туберкульоз на 80% до 2030 року в порівнянні з рівнями 2015 року.